Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Багатько О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Багатько О. В. Ефективність лікування трубно-перитонеальної форми безплідності у програмах допоміжних репродуктивних технологій залежно від протоколу стимуляції суперовуляції [Електронний ресурс] / О. В. Багатько, Н. О. Данкович // Здоровье женщины. - 2017. - № 9. - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_9_23 Мета дослідження - вивчення ефективності лікування жінок з трубно-перитонеальною формою безплідності залежно від протоколу стимуляції яєчників. Проаналізовано медичну документацію пацієнток, які звернулися у медичний центр "Мати та дитина" у 2012 - 2013 рр. Для порівняння ефективності різних протоколів стимуляції суперовуляції з карток жінок з трубно-перитонеальною безплідністю відібрано картки 387 пацієнток віком до 35 років, яким стимуляцію проводили за стандартними протоколами з подальшим розподілом їх на дві групи: групу К (короткий протокол стимуляції, n = 246) і групу Д (довгий протокол стимуляції, n = 141). В обох групах виконували інтрацитоплазматичну ін'єкцію сперматозоїдів (ICSI). Середня тривалість стимуляції у довгому протоколі була у середньому на 2 дні довшою. Загальна кількість витраченого рФСГ була також достовірно (на 300 МО) більшою. Суттєвої різниці між кількістю бластоцист у цілому та бластоцист високої якості не було. Кумулятивна ефективність лікування через 1 рік після контрольованої стимуляції яєчників становила 82,33 і 77,30 % відповідно. Проведене ретроспективне дослідження встановило, що жінки з трубно-перитонеальною безплідністю у довгому протоколі потребують більш тривалої стимуляції з використанням більших сумарних доз рекомбінантного ФСГ за однакової з коротким протоколом контрольованої стимуляції яєчників кінцевій ефективності. | ||
| 2. | 
Багатько О. В. Ретроспективний аналіз анамнезу жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя [Електронний ресурс] / О. В. Багатько // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2018. - № 4. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2018_4_3 | ||
| 3. | 
Багатько О. В. Якість життя пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям у процесі лікування [Електронний ресурс] / О. В. Багатько // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_1_12 | ||
| 4. |
Багатько О. В. Результати контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток репродуктивного віку з трубно-перитонеальною безплідністю залежно від препарату, що використовувався [Електронний ресурс] / О. В. Багатько // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_2_10 Мета дослідження - вивчення ефективності стимуляції овуляції у жінок з трубно-перитонеальною формою безплідності (ТПБ) залежно від препарату, що використовується. Для досягнення поставленої мети обстежено 239 пацієнток з ТПБ, які методом випадкової вибірки розподілені на дві групи - I (основну, n = 118) та II (порівняння, n = 121). Жінкам основної групи для контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) призначали одноразову підшкірну ін'єкцію корифолітропіну-alpha у черевну стінку на початку фолікулярної фази менструального циклу у дозі 150 мкг. Жінки групи порівняння отримували щодобові ін'єкції фолітропіну-beta по 150 - 225 МО протягом 6 - 12 днів. Після денудації оцінювали зрілість та якість яйцеклітин. Середня тривалість стимуляції суперовуляції у жінок основної групи становила 8,43 +- 0,01 доби, а в групі порівняння - 10,51 +- 0,03 доби (p << 0,05). Кількість отриманих ооцитів була у I групі 17,68 +- 0,51, у II - 14,58 +- 0,25 (p << 0,05); зрілих ооцитів відповідно 14,35 +- 0,24 і 10,16 +- 0,19 (p << 0,05). Під час проведення аналізу якості ооцитів визначено, що у I групі отримано 77,78 % зрілих ооцитів, а у II - 62,5 % (p << 0,05). Серед зрілих ооцитів в обох групах лише у двох третинах випадків (74,15 і 69,0 % відповідно; p << 0,05) вони були високої якості, тоді як в інших зареєстровані ті чи інші зміни їх структури. Встановлено, що оптимальним для молодих жінок із ТПБ є короткий протокол КОС із використанням рФСГ пролонгованої дії, який надає можливість отримати більшу кількість ооцитів високої якості у разі скорочення періоду стимуляції. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |